На світі різні люди і геть з різними натурами.
В яких різні характери, інтереси, навіть смаки.
Людську доброту, добросердечність кличуть Бога сурми.
Задумайтесь усі над цим, вже досить слухати байки!
Все ж хочеться вірити нам, що більше хороших людей.
...Істота, яка не відчуває приязні до інших
Руйнує себе, як особистість, обкрадає... Щось жде...
Ось так звелися поміж нас мости - кам*яні склепіння.
Людина не вміє відкрито любити і сміятись,
По - справжньому радіти, іти попліч та чесно жити.
Ідеологія породжує, майже всіх з одним Я...
Тих, що не люблять працювати, якими світ полонить.
Вони обростають ненавистю, злобою, заздрістю.
Душа черствіє, а серце стає замшілим і слабим.
Де гідність людини? Честь і чесність для таких - зазубень.
А справедливість і обов*язок кимось знеславлені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Маг Грінчук