Ось місця де вже юність сліди залишила,
Назавжди в своїм серці її поселила
І вертаюсь в літа чарівні щохвилини
Де буяє життя серед ніжної днини
І співає ставок очеретом зеленим,
Чути хлюпіт качок, що лунає до мене
І у милім краї де земля вкрита квітом,
Так приємно душі, щоби жити й радіти
Погляд вмить підняла і всміхаються квіти,
Ніжні, милі такі, як малесенькі діти,
Тягнуть стебла свої, щоби сонця дістатись,
Рученята малі хочуть з щастям погратись
Така ніжність, краса, як її не любити,
Можна серце любе вмить від смутку зцілити
І для щастя, повірте, багато нетреба,
Бо краса досягає безмежності неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик