Хліб і вино де колись ходив сам Христос
Сліди на піску, і манни небесної потреба
Колись наш Господь святий наче небо
Проповідь нам читав, рибами годував
А що тепер на грані війни чекаєм спасіння
Де сама благодать і істина для життя
Преподобні де ? Десь там десь на Афоні
Ну чому ж їх немає серед нас?
Десь Лавра тих старців Києво-Печерських
І Почаїв не за те молимось
Сліди на піску сам Спаситель лишав
Тепер доля уся України у твоїх руках
Пресвята Трійця ми молим про мир
Та нас владики світу цього не чують
Та може Бог Саваоф нарешті почує
І може князя нам дасть великого
Колись Володимир хрестив Русь
І саме тому пощади! Ми просим пощади
Колись Серафим тисячу днів і ночей стояв
На камені заради Русі! Не дарма ж ?
О так і ми блукаєм між світильником , зорями й сонцем. Ну хто ми тепер?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Ростислав Мельничук