Облітає весняний цвіт,
У молитві печаль і смуток,
Впали квітами незабуток
Стільки доль за оці сім літ.
Чорна звістка летить кудись,
До чиєї сьогодні хати?
Цю весну зустрічає мати,
Та не так як було колись.
Пелюстками життя синів,
Облітають весна за весною,
В серці рану ніхто не загоїть
І болить вона навіть в сні.
Журавлями вернуться вони
З неба видно подвір"я і хату,
Та не зможуть матусю обняти,
Насміхається смерть з весни.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2021
автор: синяк