Борюся, люди - плачу і воюю
Вже інколи здається наче звір,
В молитві лиш благаю:" Алілуя!
Не залишай нас, Господи, повір!"
А навкруги мов люди - манекени
Ні розуміння, сліз чи співчуття,
В них налаштовані як в роботів антени
Все заплановано, що їм чиєсь життя?
Собі кажу:"Не відступлю нізащо!"
Хай навіть згину в цій нерівній боротьбі,
З бездушністю боротися так важко
Комусь доказуєш про правду чи собІ...
На цілий світ кричи: "Почуйте, люди!
Людьми лишатися потрібно до кінця,
Що душам вашим оправданням буде
Перед лицем Святого Духа,Сина і Отця."
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: синяк