ті очі ковтали айсберги.
не мене.
ковтали розломи асфальту,
перейми котів
та гнів всіх бабів без зубів
на латентних повій.
ті очі ковтали усе,
але не мене.
ті очі з'їдали плоскість монет.
не мене.
та жерли блискучі об'єми незрілих грудей,
їли по-псячи свічки у центрі костелу,
ті очі, мов пластир, стримують кров.
не мене.
і не бретельку, що ледве звиса з плеча,
і не цигарку у перехрестях фаланг,
і не мене з пательнею у руках.
ті очі не знали, ким я для них була,
(ніби той сенс,
якого таки нема).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: дівчина з третього поверху