Бері́зонька моя, подру́жка  мила

—  Берізонько,  моя  подружка  мила,  —
Скажи  мені,  чому  ти  зажурилась?
Чи  сонце  ясне  тебе  не  плекає?
Чи  вітер  буйний  коси  розплітає?

Чи,  може,  лютий  дикий  буревій
Студеним  подихом  в  гаю  повіяв?
Чому  ти  в  смутку  голову  схилила,
І  віти  в  воду,  сумно,  опустила?

Берізка  тихо  плаче  і  стенає,
І  лише  шелест  листя  долинає:

—  І  сонечко  голубить,  пригріває,
І  вітер  ніжно  пестить,  обвіває,
А  злий,  студений,  зимний  буревій
В  суворий  край  давнісінько  повіяв...

Та  не  діждалась  я  своїх  дзвінких,
Пташок  співучих  —  вивільг  золотих...¹
Ясної  теплої  години,  восени,
В  блакитне  небо  злинули  вони,

Над  гаєм  рідним  жалісно  кружляли,
З  гніздечком  милим,  мов  навік,  прощались,
А  потім  —  в  дружну  зграю  міцно  збились,
І  в  вирій,  в  край  заморський,  полетіли...

В  таку  далеку  путь  —  шукати  літа!
В  безкрайню  даль–  самий  краєчок  світу!

Та  дні  студені  вже  давно  минули,
Додому  плинуть  з  вирію,  птахи...
Шпаки  в  шпаківні  рано  повернулись!
Лелеки  важно  всілись  на  дахи!

Нема  в  моїм  гніздечку  тільки  їх–
Моїх  співочих  пташок  дорогих...

Куди  ж,  дробиночки,  могли  подітись?

Згубились  десь?...  Блукають  в  білім  світі?
Чи  може,  хижий  яструб  їх  дістав?...
Розбійник-сокіл  раптом  наздогнав?!
А  може,  знагла  втрапили  у  сіті?

Й  на  стіл  давно  попали  в  ресторани,
Й  заморські  підлі  циніки-гурмани,
Під  шардоне  їх  зараз  дегустують?!
А  може,  в  пишній  клітці  десь  ночують?

А  може  –  вже  додому  прилетіли,
Та  й  мертвої  води  із  вод  своїх  напились?!
Бо  недолугі,  нашенські  шакали,
Царину,  геть  всю,  ядом  облілляли!

Он  скільки  сірих  журавлів  згубили!²

Весна  тепер  буяє  пишним  квітом,
Гніздо  порожнє  стине  в  білих  вітах.
Журбою,  тугою  і  горем  оповита,
Берізка  плаче,  квилить,  як  по  дітях...



[i]¹  вивільга  золота  -  "https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%
D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_
%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0"
   (  рус.  иволга  золотая  )

²  На  початку  2021  року  в Біосферному  заповіднику  "Асканія-Нова" на  Херсонщині  сталася  масова  загибель сірих  журавлів,  занесених  до  Червоної  книги  України. 
Деталі  трагедії:
•  Кількість  жертв: Загалом  було  виявлено  понад 200 мертвих  птахів  лише  в  січні-лютому,  а  за  весь  період  загибелі  (січень-квітень  2021  року),  за  даними  директора  заповідника,  кількість  загиблих  лише  сірих  журавлів  сягнула  понад 400,  а  інших  видів  птахів  –  понад  2000  особин.
•  Причина: Експертиза  підтвердила,  що  птахи  загинули  вна  внаслідок отруєння  зерном,  обробленим  хімікатами  (родентицидами),  які  фермери  використовують  для  боротьби  з  гризунами  на  сільськогосподарських  полях  поблизу  заповідника.
•  Механізм: Журавлі,  які  зимували  або  зупинялися  на  міграції  в  заповіднику,  вилітали  годуватися  на  сусідні  поля  і  там  поїдали  отруєне  зерно.  Деякі  птахи  кашляли  кров'ю  перед  смертю.
•  Реакція: Цей  випадок  викликав  широкий  суспільний  резонанс.  Було  розпочато  кримінальне  провадження  за  фактом  забруднення  земель,  а  природоохоронні  організації  та  поліція  вживали  заходів  для  запобігання  подальшим  отруєнням. 
[/i]

Фото  -  "  https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/t
humb/9/92/Oriolus_auratus_ahisgett1.jpg/800px-
Oriolus_auratus_ahisgett1.jpg"


09.04.2021  р.
09.01.2026  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: Родвін