А місяць зорям посміхався,
У колі з ними танцював.
І кожною із них пишався,
Красу і світло прославляв.
Була в душі вона єдина,
Котра із розуму звела.
Мала любов велику силу,
Тоді в ній зіронька й жила.
Така маленька і тендітна,
На небі першою встає.
Несе вона на землю світло,
Коханий там її знайде.
Коли настане нічка темна,
А зорі світлом мерехтять.
Любов буває невід'ємна,
Спочатку йде і без кінця.
А ще б таке кохання людям,
Життя те щастя всім несло.
Прямо принесене на блюді,
В Ваше назначене число.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2021
автор: Валентина Ярошенко