МОТУЗКИ

Й  сепаратисту  зробимо  мінет.
З  нас  не  убуде.  Ми  ж  такі  веселі.
Нажаль,  не  випадок  цей  прецедент.
Нажаль  –  одні  троянди  у  пустелі,
Які  свої  лиш  чистять  пелюстки.
Не  помічають  сонце,  воду,  вітер.
За  похвалу  –  порвуться  в  мотузки.
Щасливі,  як  об  них  хто  й  ноги  витер.
Підставимо  щоку  і  інше  щось,-
Розплачуємось  щедро  за  увагу.
А  там,  сепаратист,  чи  інший  лось.
Кому  здалася  гідність  і  повага.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Пісаренчиха