[b]А[/b] сутінки схиляли все до сну,
[b]Т[/b]ендітно обіймаючи природу,
[b]А[/b] небо вже творило новизну,
[b]М[/b]рійливо дарувавши насолоду.
[b]В[/b] долині біля озера краси
[b]Д[/b]оносились чарівно милі звуки,
[b]А[/b] з неба посміхалися зірки,
[b]Л[/b]егенько вигравали всі сполуки.
[b]І[/b] музика чудова навесні
[b]М[/b]илуючи лунала у віконце,
[b]Е[/b]легії творила чарівні
[b]Л[/b]егенько досягаючи до сонця.
[b]О[/b]станній звук чудово неземний
[b]Д[/b]оносився найвищої октави
[b]І[/b] в серці, ніби промені весни,
[b]Я[/b]к сяйво неповторності появи.
[b]З[/b]аграло все у чарівній красі
[b]В[/b] обіймах ніжно грались незабудки,
[b]У[/b] сяйві неймовірної зорі
[b]Ч[/b]екання поєднались і розлуки.
[b]А[/b] музика лунала, ніжно знов,
[b]Л[/b]ікуючи від суму і печалі,
[b]А[/b] сон уже губився у вуалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик