Він не зайвий…

Кличе  нас  наука  ціла,  вчить  ходити  босоніж
По  росі,  траві,  піску,  стерні,  гравію  і  хвої.
По  утоптаних  стежинах,  наче  при  сплячім  сонці
Шлях  призначено  пройти  у  духовному  двобої.

Чим  фактура  ґрунту  різноманітніша  під  нами,
Тим  корисніші  дії  для  нашого  організму.
У  собі  вчуваєм  Бога,  світ  квітне  під  ногами,
Де  красуються  сади,  ліси,  поле  зеленіє...

Безліч  рецепторів  міститься  у  подошвах  ступней,
Більш  чутливих  місць  фізіологічно  прив*язаних
З  внутрішними  органами  тіла  цих  божих  людей.
Добре  знає  і  навчений  чернець,  що  гріє  м*язи?

Бо  ходіння  босоніж  -  вдячний  ефективний  засіб
Профілактики  і  лікування  багатьох  хвороб.
І  надходить  час  найглибшій  думі,    ще  він  не  зайвий...
День  у  день  світ  в  земній  турботі,  щастя  лиш  в  дорозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: Маг Грінчук