Друже, ти певно дуже стомився.
Ось тримай, випий води.
Комір у тебе, як гілля, схилився,
Очі приховує повні журби.
Пр.:
Плач, козаче, не стримуй сльози.
Ти не один, з тобою всі ми.
Най змиють сльози пил і туман.
Утрат на серці цілий курган.
Ми шану складемо усім своїм,
Миру й добру дамо прорости!
Ми шану останню складемо усім.
Життя не край, ворогів мочи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2021
автор: Mugen