БЕРЕЖІМО ЗЕМЛЮ СВОЮ РІДНУ!

Де  колоситься  жито  у  полі,
й  зріє  калина  в  розкішному  ґроні,
наша  лунає  мова  привітна...
Богом  дана  усім  нам  земля  рідна.

         Бережімо  землю  свою    рідну.
         Бережімо  землю  свою  плідну!
         Кожну  краплю,  кожну  краплинку,
         кожну  жменьку,  кожну  піщинку,
         де  став  наш  черевик...
                                 щоб  жити  в  щасті  повік!
         
Рідна  земля…  Не  просто  зоветься.
Рід  тут  твій  здавна,  так  завжди  ведеться.
То  ж  бережімо!  Хто  ж  ми  без  плоду?..
Тут  розцвітати  козацькому  роду!

         Бережімо  землю  свою    рідну.
         Бережімо  землю  свою  плідну!
         Кожну  краплю,  кожну  краплинку,
         кожну  жменьку,  кожну  піщинку,
         де  став  наш  черевик...
                                 щоб  жити  в  щасті  повік!

Землю  свою  нам  дано  захищати.
Ми  її  діти,  вона  -  наша  мати.
Для  нас  найкраща,  у  всіх  нас  -  єдина.
Світить  зорею  для  всіх  Україна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Надія Башинська