Я так сумую, що ти в далині,
Мені у нічку темну не заснути,
В думках розповідаю все тобі,
Про миті чарівні, що не забути
Шукаю образ рідний і простий,
В нім, любий, можна просто загубитись
І від любові, ніби неземний,
Яким умить можливо і зцілитись
Усе перебираю, як завжди
Та в натовпі твій образ все шукаю,
Такім тіснім, що легко не пройти,
А я вже погляд, любий, відчуваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик