Вербовим котиком

Вербовим  котиком  відродиться  земне
У  первоцвітах  гімн  життю  лунає,
Мов  Янгол  Божий  враз  крилом  змахне
Бог  землю  і  людей  благословляє.
Родились  в  сонця  промінці  малі
Цілують  в  полі  ніжно  юне  жито,
Ключем  відкрили  небо  журавлі  
Життя  вирує  -  значить  будем  жити.
Так  хоче  Бог,  щоб  рай  був  на  землі,
А  ми,  на  жаль,  самі  будуєм  пекло,
Курличуть  свою  пісню  журавлі
Гніздо  майструють  на  даху  лелеки.  
І  все  це  вічне,  як  було  до  нас,
І  після  нас  все  вічно  знову  буде,
Господь  відміряв  кожному  свій  час
Достойно  проживіть  тут  його,  люди.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: синяк