Іди , не оглядайся назад
і правила неба затям ! :
Сиплеться пісок часопад
"Ти, живи, і радій життям".
Не рубай , дерево... посади !
Не руйнуй ,не спалюй цей світ.
Посій, квітку... хай цвітуть сади
Солодить твою душу плід.
У минуле нема вороття
ми , всі є гості на землі.
Будуємо своє майбуття
і , своєї долі ковалі.
Падаємо, ранивши ноги
Встаємо , вчимося жити.
А в житті, є біль і тривоги
І треба ,все пережити.
Нам не виправити помилки
І не скоректуємо долі.
Біжить, час і молоді роки
Стаємо, рабами недолі.
Зранку сонечку усміхнись!
Іди до цілі, до мети.
Вір, не втрачай надію, молись!
Шукай, божу мудрість ти .
Шануй, і цінуй своє життя
Ти втішайся , що бачиш світ .
Є що, не дожили пів життя
Для них, померкнув цей світ.
Не нарікай, на своє життя
Що у злиднях є твої дні.
Працюй, не лінуйся дитя
Ори, сій зерно на землі.
Подякуй, Господу за все !
за хліб, щедроти земні.
Не бійся, гріз як дощ паде
Зійде, райдуга сонячні дні.
Ти , побачиш, боже світло
Почуєш у тьмі глас божий .
Рани загоїть молитва
Щасливий, з Богом кожний.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2021
автор: Чайківчанка