" Не бійся!", бо Господь із нами по всі дні, аж до
кінця віку. Та ми боїмося, віддаляючись від нього. Так, ми віруємо,
що Господь Є. І сатана вірить і тремтить. Та ми не чуємо Його,
Його Слова, слухаючи лише своє Я. А воно хоче їсти, спати, розва-
житися, хоче миру і спокою, хоче подолати страхи. А в кого їх немає?
Короновірусний синдром породив у нас страх, який нас
так гнітить, що і любов можна згубить. Та ось стрімко у наше життя
вривається весна і ставить перед нами завдання - зберегти свої почут-
тя. І буде Господь із тобою, і буде Господь і зі мною, коли будемо мати
любов між собою.
Блудні доньки і сини, навертаймося до свого Отця. Він на
нас чекає завжди. В обіймах люблячого Отця і страхи здолаємо.
Заповідь Його нині приймаємо і надію на прощення маємо.
" Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив. так
любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої як будете
мати любов між собою" ( Ів. 13. 34-35).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2021
автор: яся