У кого ще в очах ти бачиш мир?
А комусь труни і довічний смуток,
Так не повинно, так не має бути:
Що далі, недолугий "командир"?
Не зацвіте для них уже весна,
А смерть дарує чорні лиш хустини,
Комусь коханий, брат, чиясь дитина,
Така за "мир"в очах страшна ціна.
В пошані всі коліна приклонім,
Останнє, що ми можемо зробити,
Як будеш "отамане" ти з цим жити,
Як в очі глянеш рідним і живим?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2021
автор: синяк