А у нас зима.



                                                       Не  ступається  зима.  І  боротися  з  нею  у  нас  сили  нема.
                         Та  й  не  кожен  хоче  боротись.  Хтось  довго  спить,  а  хтось,  пробу-
                           дившись  не  може  розплющити  очі  і  вуха  має  закриті.  Не  бачить,
                           не  чує    та  ще  й  уста  затулені.  Усе  замкнуто.  А!  Та  це  ж  карантин.
                           І  душа  на  карантині,  і  весна  теж.
                                                         Та  ось  зацвірінькала  пташина.  І  сталося  диво,  бо  почула
                             той  спів  душа.  І  відкрилися  очі,  вуха  і  уста.  Це  ж  пробуджується  
                             нове  життя.  Час  пробудження  настає.  Доля  шанс  дає.
                                           
         
                       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: яся