Не ступається зима. І боротися з нею у нас сили нема.
Та й не кожен хоче боротись. Хтось довго спить, а хтось, пробу-
дившись не може розплющити очі і вуха має закриті. Не бачить,
не чує та ще й уста затулені. Усе замкнуто. А! Та це ж карантин.
І душа на карантині, і весна теж.
Та ось зацвірінькала пташина. І сталося диво, бо почула
той спів душа. І відкрилися очі, вуха і уста. Це ж пробуджується
нове життя. Час пробудження настає. Доля шанс дає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: яся