Мені хоча б краплиночку весни
У філіжанку вранішньої кави.
Щоб день зустрів погожий і ясний,
І погляд твій закохано ласкавий.
А за вікном розбурхана весна
Мене звабливо у обійми кличе.
І неба сонцесяйна далина
Невдовзі журавлями закурличе.
І розпашіле сонце золоте,
Оголені сади заллє промінням,
Прокинеться пагіння молоде,
Духмяним полонитиме цвітінням.
Душа по вінця сповнена краси,
Хмелітиме від щастя і кохання.
Прошу у тебе, весно, воскреси
Завітні і нездійснені бажання.
[img]https://scontent.fiev9-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-0/p600x600/160436560_2791039497823091_41735257738014924_o.jpg?_nc_cat=110&ccb=1-3&_nc_sid=8bfeb9&_nc_ohc=LoUdU1w_gPwAX8vtu5M&_nc_ht=scontent.fiev9-1.fna&tp=6&oh=a921601118107b69fe92dcaf598d77b7&oe=607D745A[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2021
автор: Ніна-Марія