А чи чекала, ти бабцю? Певно ні,
Бо під замком « таємно» - всі тримали,
І не наснилося тобі уві сні,
Онук з дружиною сина замали.
Немов промінчик потрапив в її очі,
Вже так раптово, скотилась сльозина,
На мить згадались недоспані ночі,
Як старша доня народила сина.
Яка то втіха і не тільки бабці,
І день народження в діда сьогодні,
Тож хай, все добре по життєвій нивці,
Будуть у правнучка щасливі будні.
А місяць березень - це ж вісник весни,
Хай промінь сонця придасть йому сили,
Нехай малюк, не знає жахів війни,
Щоб тихі ночі, зірочки світили…
Подумать тільки, вже вдруге прабабця,
Родина вся - бажає йому щастя!
Нехай на радість, хлоп`ятко підроста,
Мирного неба, здоров’я міцного!
Щастя на многії, многії літа!
12.03.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Ніна Незламна