Гуляв, гуляв вітер полем,
Не зустрів ще свою долю.
Із квітами розважався,
Й на кохання сподівався.
Гуляв, гуляв вітер лісом,
Було весело і смішно.
Схиляв віття до землі,
Спочивав потім в траві.
Гуляв, гуляв вітер зранку,
Занесло якось у казку.
Верба ніжно посміхнулась,
Десь у них любов проснулась.
Перестав вітер гуляти,
Має він кого кохати.
Роки прожив той старий дід,
Коли ж літав він у політ?
Та він кохав лише одну,
І слухав пісню чарівну.
Буває мить така в житті,
Єднає двох на самоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: Валентина Ярошенко