Зранку, подивись у дзеркало своє
і скажи ,що ти бачиш у ньому?...
Там є твій лик , зображення твоє
Дай, відповідь собі ... світу , всьому.
Скажи, хто мудрець ...всі мудрості знає
Куди іти ,щоб не впасти на рівнині.
Є святий, помилок не допускає
Чи, бачить сам себе збоку на світлині.
Всі, ми є судді та адвокати
Ранимо ,словом ...розпинаємо на хрест.
Радіємо, що є слава , дукати
Себе ,хвалимо...топчемо чужу честь.
Думаємо, що є влада маємo силу
Можемо, брати скарб чужий, що блищить.
І ламати, дух божій пташці крила
Будувати, свій рай , і немов князь жить.
Думай, вчись, трудись своїми руками
Господь, дасть тобі всякі блага земні.
Він, є Цар ...володар душі над нами
Знає, яку дати нагороду тобі.
Зранку, подивись у дзеркало своє
Від брудного пилу вмий , своє лице .
Зніми, маску... чим дихає нутро твоє?...
Збирай, плід що вродить твоє деревце.
Багато, філософів, вчителів
Знають, і вчать нас хто як має жити.
А у них , хата валиться і хлів
Свого ближнього, вміють осудити.
Наведи ,в голові порядок
Сховай, заздрість за пазуху душі.
І пихаті, плачуть від поразок
А серед своїх, стають тінню, чужі.
Шукай, святий храм і божу любов
І Він , дасть сотню раз більше тобі.
Увінчає, у вінець слави з молитов
Як Бог з тобою, усміхайся-судьбі.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: Чайківчанка