О, душа моя, неначе
Білим світом скаче –
То сміється, то заплаче,
Брате небораче.
Та і світ наш не постійний –
То ушир, то в стінах.
Мир міняється на війни,
Як ті хвилі пінить...
Ще ні мудрості, ні волі –
Доле наша доле;
Заблукали мов в неволі,
Не в ті руки ролі.
То у біди, то в ковіди,
Отакі кориди...
Не збрешу – багато свідків,
Смуток в краєвидах.
Чом не чуємо Христа ми,
Заповіти ж з нами,
Куполи ж всі під хрестами?
Ділимо все храми...
11.04.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2021
автор: Променистий менестрель