Найбільше щастя для бабусі,
Здогадайтеся про те самі.
Жити з онуками в союзі,
Голоси їх радують дзвінкі.
Вас обіймають рученята,
Маєш ти поцілунок жаркий.
Іще веселі оченята,
Ми живе́мо тому завдяки.
Коли схопить кота за хвоста,
А він незна, куди сховатись.
Сміється онук радість така,
Велика у малечі жвавість.
Сопе, коли носик під вухом,
Кида́ють ковдру ноженята.
Колискову, як завжди слухать,
Їх усмішка з ранку завзята.
Одне, було б мирним небо,
Пройшли всі віруси прокляті.
Нічого для щастя й не треба,
Божої ще нам благодаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Валентина Ярошенко