Протопчу-прокладу
Стежечку до хати
Чи на свою біду,
Чи радість крилату.
Бо не знаю іще,
Що дівчина скаже.
Чи мене прожене,
Чи рушник пов"яже.
А вона вечерком
Хустку дарувала.
Ми із нею удвох
На рушничок стали.
Лоскотать спориші
Будуть ноги босі.
Легко так на душі -
Я із нею й досі.
Хоч минули літа,
Скроні побіліли.
Дівчинонька ота
Бажана і мила.
Бо зумів протоптать
До серця стежину
І мене покохать
Теж змогла дівчина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський