Одіну знову маску захисну –
Не антиковідну оту торішню,
Таку, що й душу захистить мою,
Життям сплюндровану і грішну…
Прикрию смутку маскою той біль,
Німий, що зачаївся горем в серці,
Піду шукати для очищення купіль,
Чи сповідь щиру, де усі відверті…
В емоцій масці все життя моє,
Таке для всіх приховано-відкрите,
Диявол чорне павутиння де снує,
Щоб щастя вбите там моє зарити…
Я не кіношний «Містер Ікс»,
Життя котрого завжди в масці,
Чи не з Єгипту древній Сфінкс,
Бо маю клопіт й в власній казці…
Якщо й одіну маску захисну,
Від світу всього не сховаюсь,
Сенсу в житті свого не віднайду –
Але від долі я не відцураюсь…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
9.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Lilafea