Мов зірка в очах нащадків

Любо  людьми  овіяне  митця  ім*я.
Це  людина  чистої  принциповості,
Мужності,  бо  струменить  її  течія
І  гримлять  над  Землею  твори  сполохом.

Леся  Українка  -  безмежність  таланту:
Лірик-поет,  перекладач  та  фольклорист.
Задля  правди  і  звитяг  великих  жила
Драматург,  новатор,  прозаїк,  публіцист...

І  любила  співати  і  танцювати
Все  звучало  про  щастя,  долю  народу.
Поклонитись  вміла  сльозам  та    жартувати.
Поетеса  лагідна  вся  від  природи.

...Молоде  дівча,  а  на  шляху  хвороба.
Леся  вивчає  грецьку,  латинську  мови
Та  туберкульоз,  мов  ворон,  точить  дзьоба.
...В  серці  зростає  поезії  основа.

І  росте,  виростає,  розвиває  дух...
Бачить  тих,  хто  інших  позбавляє  волі.
Ширше  стає  круг  життя,  ясніють  думи.
...Батьківщина!  Чому  сліз  усюди  є  доволі?

Мужньо  зносить  Леся  повільне  згасання.
Жодним  словом  не  нарікає  на  долю,
Не  чекає  на  співчуття  і  смеркання...
Час  не  милував,  не  зломив  дух  і  волю.

Любляча  жінка,  ніжна,  тендітна,  струнка
Заслуговує  найвищої  поваги.
Леся  здатна  на  будь-які  жертви.  Близька...
І  заради  кохання  творить  дива.

Геніальність,  вогонь  і  розум  -  доказ.
Відданість  і  любов  народові  -  щастя.
Леся  -  це  жінка  з  трагічною  долею.
Ця  людина,  мов  зірка  в  очах  нащадків.

Стала  вона  зразком  всього  почуття...
Невгамонний  пекучий  біль  взяв  у  полон,
Поїдає  тіло  й  душу  в  часі  життя.
Добре,  що  тепло  кохання  душу  сповило.

Віриш,  не  віриш,  їй  хотілось  кричати,
До  землі  припасти  -  віддати  муки  свої.
Праця,  слово,  боротьба  -  не  дають  вмирати.
Оптимізм  її  гладить  всі  думки  мої.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Маг Грінчук