Іще лежать довкола й навкруги
білі сніги,
і замерзають з стріх бурульки, наче сльози,
бо ж морози!
Ще в календарної зими все до снаги
й повно жаги
лишити все як є, й весну спинити у дорозі
вона ще в змозі.
Та зимі сонця не спинить – вже скоро березень.
Збільшився день.
Синичка проспівала: «Тінь! Тінь-тінь-тінь-тінь!
Коротша тінь»,
а горобці – «цвірінь…» - співали і своїх пісень
між теревень.
Приготувалися вже всі до перемін…
Зимі – амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Павло Коваленко