Отак ожив тоді цілий народ,
Хоч уночі бувало й кілька сотень,
А потім понаносило заброд,
І знову сидимо цілі в болоті ...
Кричав один:
Як владу я візьму,
То у Майдані вже й нема потреби!
А потім втік, щоб не попасть в тюрму,
А далі вже героїв кличе небо ...
Вже літ багато від тоді пройшло,
Тих, хто стріляв якось минула кара,
Чи десь на Північ повтікало зло,
Чи то була якась його примара ...
Вертаються в країну збирачі
Життів людських кривавої данини,
Хто обіцяв народу калачі,
Показують свої брехливі спини ...
Там друг упав і вже більше не встав,
Не стало менше у душі руїни,
Майдан лиш ненадовго замовчав,
Це в нього такі пам'яті хвилини ...
**[i] Дякую Білоозерянській Чайці за пробуджений спогад [/i]
Варіант пісні
Отак ожи́в тоді́ ціли́й наро́д,
Хоч уночі́ бува́ло й кі́лька со́тень,
А по́тім понано́сило забро́д,
Щоб ми сиді́ли да́лі у боло́ті ...
[i]Там друг упа́в і бі́льше вже́ не встав,
Не ста́ло ме́нше у душі́ руї́ни,
Майда́н лиш ненадо́вго замовча́в,
Це в ньо́го такі́́ пам'яті хвили́ни ... [/i]
Кричав один: Як вла́ду я візьму́,
То у Майдані вже й нема́ потре́би!
А по́тім втік, щоб не попа́сть в тюрму́,
А да́лі вже геро́їв кли́че не́бо ...
Вже літ бага́то від тоді́ пройшло́,
Тих, хто стріля́в яко́сь мину́ла ка́ра,
Чи десь на Пі́вніч повтіка́ло зло,
Чи то була́ яка́сь його́ прима́ра ...
Верта́ються в краї́ну збира́чі
Житті́в людськи́х крива́вої дани́ни,
Хто обіця́в наро́ду калачі́,
Пока́зують свої́ брехли́ві спи́ни ...
[i]Там друг упа́в і бі́льше вже́ не встав,
Не ста́ло ме́нше у душі́ руї́ни,
Майда́н лиш ненадо́вго замовча́в,
Це в ньо́го такі́́ пам'яті хвили́ни ... [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Дружня рука