напоровся на власні кордони…

напоровся  на  власні  кордони
стіни  глухо  закрили  очі
таємниця  цього  вавилону  
твої  ніздрі  дражливо  лоскоче  

із  собою  запекло  змагався  
відбивався  від  ідеологій
у  обійми  чужинців  не  дався  
в  твоїм  світі  нема  аналогій  

ти  —  простий  і  складний,  як  поглянеш
та  не  tabula  rasa  точно  
проростаєш,  буяєш  і  в'янеш  
ти  —  ніхто.  ти  —  усе.  як  захочеш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: re_vanta