Чекають

Слова  написані  колись,  а  запитання  без  відповіді...

Багато  сліз,  а  в  грудях  ніби  рана,
Багато  слів,  що  гірше  кулі  ранять,
І  злість  пече,  і  пальці  в  кулаки,
Лиш  сльози  по  щоках  -  мов  дві  ріки.
Лоскоче  пам"ять  наші  голі  нерви
Ми  терпимо  -  хтось  має  стати  першим,
Не  думайте,  що  віримо  в  байки:
Ваше  добро  для  нас  -  все  навпаки.
Ці  квіти  на  Майдані  наче  кров
Чомусь  багато  слів  так  про  любов,
Але  чому,  "любов"  ця  на  словах...?
Чекають  душі  всіх  загиблих  на  діла.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: синяк