Святість поколінь

Ти  шаллю  мене  вкрив,  як  ніби  сон
І  доторкнувся  ніжністю  долонь,
Затамувавши  подих  лиш  на  мить,
Ти  почуття  хотів  іще  прожить

Думками  поринав  у  милий  час
Та  згадував  красу  п'янку  не  раз,
Всміхаючись  від  загадкових  змін,
Ти  відчував  всю  святість  поколінь

Пройде  багато  у  житті  років,
Переплетуться  із  красою  снів
Та  намалюють  образи,  стежки,
Якими  би  хотілось  ще  пройти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик