Кожен у дитинстві з нас мріяв і ходив у школу - вчився...
І одержував причуханки від батьків і педагогів
За витівки, пустощі свої. ...Слізьми за непослух вмився.
Кожна сім*я унікальна по-своєму. Природа в згоді...
Наш народ підвладний чарам слів і пронизливих, урочих,
Ніжних і гірких, гнівних і величних - невгамовно кличних.
Так зникає спомин про муки й зло. ...Замилюють нам очі.
Скільки слів зітерлось, призабулось, ворогом позичені.
Декому здається, що вогнем думок сягають висоти
І працюють в уряді талановитий, геніальний люд.
Та якби отак було, ми змогли б душі величчя зберегти.
В мирі і в багатстві жили би давно. Потрібен Божий суд!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Маг Грінчук