Сварить мене батько, що я волочуся,
Стільки гарних молодичок, а я не женюся,
Стільки гарних молодичок, а я не женюся.
Сварить мене батько, сварить мене мати,
Кажуть вже пора до хати невісточку брати,
Кажуть вже пора до хати невісточку брати.
Якби ж вони знали, чом я не женюся,
Вони б сватів засилали сватати Марусю,
Вони б сватів засилали сватати Марусю.
Марусинка гляне, примружить очиці,
Нащо, скажіть мені люди їхні молодиці,
Нащо, скажіть мені люди їхні молодиці.
На Меланки піду, сватати Марусю,
Як віддадуть, то до Паски на ній оженюся,
Як віддадуть, то до Паски на ній оженюся.
Сварити не буде ні батько, ні мати,
Їм на радість приведу, невісточку в хату,
Їм на радість приведу невісточку в хату,
Їм на радість приведу невісточку в хату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Амадей