Осінь - пора до відльоту птахів... Їх ждуть маршрути в небесах.
За горами, лісами й морями теплий дім шукати мусять.
...Різав мороз лице, ранковий ставок остигає на очах.
Задихалась остання жива вода у морозному диму.
Злий туман завис там, де красувались великі білі птахи.
Лебеді не хотіли відлітати, кидати рідні місця.
Крилами розбивали лід, поки в ньому була м*яка хибкість,
Не давали зникнути воді. ...Щедро палахтіли їх серця.
В перші часи птиця, наче перемагала, і лід відступав.
Приклика увагу, лебеді плавали, але мороз брав верх.
Завмирає в диму вода та скляніє, інших шансів не мав.
...Птиці відлітали вночі. Звісно, голос голосу озветься!
До весни вони нам залишили лебедину пісню.
Та до мене долітає ледве чутний прощальний перегук.
Я шукаю очима по всьому небосхилу. Вирій був над лісом.
Дружньо летять птахи сумним трикутником - ключем далеких мук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2021
автор: Маг Грінчук