Вже знову сниться море…
Крик чайок в далині,
Розвіюють що й горе
В небесній синеві…
Вже знову сняться хвилі,
Що манять нас й зовуть,
Бо лиш серця щасливі
Тим берегом пройдуть…
Вже знову сниться вітер,
Той, з грецьких берегів,
Вінок із райських квітів,
Сплітав що з моїх снів…
Вже знову парус сниться,
Що з хвилями гуляв,
Слід почуттів лишиться,
Що вітер дарував…
Вже знову сниться берег,
Піщаний й кам’яний,
Та кришталевий келих,
Й напій в нім неземний…
Вже пальми знову сняться,
Мов фініковий край,
Та гори, де гніздяться,
Птахи що знали й Рай…
Вже знову сниться небо,
Літак, що йде на зліт,
Бо, мабуть, є потреба,
Здійснити цей політ…
Вже знову море сниться…
Ліси із пальм й з олив.
Де зможем оновитись,
Набравшись нових сил…
Вже знову щастя сниться…
Що нам не знищить крил –
Біль й крик душі поборе,
Хто й смерть вже пережив…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2021
автор: Lilafea