комусь слизький і холодний
тобі небезпечно терплячий
від нього людина жодна
іще не втікала. бачиш
у кожен куточок думки
заходить спостерігає
крізь болісно-чорні муки
сопілка його заграє
для когось останній подих
тобі — джерело натхнення
твій страх лиш по клітці ходить
визубрює мирне вчення
колись норовливий духом
тебе вполювати мусив:
відточені часом рухи
і вивчені мозком струси
не відав що ти єдина
в цім світі його зламаєш
живи не існуй Людино
тепер ти страху не маєш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2021
автор: re_vanta