Посідали снідать чоловік й дружина,
Печиво до чаю подала Ірина.
-Не забув, що свято поспішає, любий
-Яке іще свято? - процідив крізь зуби.
-В жінок їх у році, зовсім не багато,
Навесні приходить в нас жіноче свято.
Обіцяв придбати "золоту підкову",
-Було ж нещодавно, повернуло знову?
За голову взявся Іван й зажурився,
-Чому мені думав, такий сон наснився.
Роздягли не дарма десь у лісі чорти,
Там останні гроші забрала в мене ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2021
автор: Валентина Ярошенко