Зустрілася Зима з Весною
У стрітенський лютневий день.
Сказала їй: «Я ще постою,
Хай заметіль ще погуде.
Нехай закидає доріжки,
Утеплить ще ліси й поля,
Я ж пожартую іще трішки,
А ти дивись на це здаля».
Весна погодитись не хоче –
Іде до Сонця на поклон,
Дає йому частинки ночі,
Цілує сніговий покров.
І народилися струмочки,
Сіріли й танули сніги,
Вже скоро оживуть листочки,
Зазеленіє навкруги.
А Сонце небо розмалює
Ключами перших журавлів,
Весняні води розхвилює,
Тепло пошле святій землі.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2021
автор: Ганна Верес