Куди тебе ведуть, народе мій...?
Під гуркіт бою і квартальні жарти,
Чи вже все рівно в дійсності сумній
І про щось краще мріяти не варто?
Невже в душі вогонь свободи згас...?
Наші святині топчуть супостати,
Історія вже твориться без нас,
А що ж ми внукам маєм передати?
Вже землю нашу ставлять на торги
Де й сантиметра не полито кров"ю,
І насміхаються над нами вороги,
До влади нашою приведені любов"ю.
В нас скалить зуби ця війна-змія
В окопах мерзнуть котрий рік солдати,
Відверто навіть "брата-москаля"
Загарбником бояться називати.
І хто зна, ще куди нас приведуть
Такі наче смішні, невинні жарти,
Якщо дозволимо без нас обрати путь
То потім вже і каятись не варто.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2021
автор: синяк