Краси́ві люди …. Ви ж таки́й вого́нь,
таке тепло́, такі слова магі́чні,
Аж до глиби́н, до бо́лю людських скронь
пусте́лями блука́є сенс одві́чний.
У чому ваша відгукну́лася краса́?
В слова́х, в пісня́х чи в погляді коха́ння?
Чи у щоде́нних вто́млених діла́х,
чи мо́же спалахну́ла в мить оста́нню?
Ви завжди по́ряд, ви ніко́ли над,
Ви обійма́єте крізь ві́дстані й столі́ття,
У вас нема́є недото́рканих прина́д,
ви – ідеа́л, хоч одягніть лахмі́ття …
Хтось так сказа́в, хтось пісню заспівав,
хтось обіймав, хтось ки́нувся у пло́мінь,
Хтось все відда́в, назад не відбира́в,
хтось розпізна́в чи поверну́вся в спо́мин …
Дивлю́сь і вко́тре ба́чу як цвіте́ -
те, що йому цвісти́ вже не по пра́ву,
Торкну́вся, бо воно таке крихке́,
спра́вжнє так ча́сто не нагадує заба́ву …
Краси́ві люди …. Вдячність рве́ться в світ
і ка́же: обійми́ хоч на хвили́ну
У кого на рука́х чому́сь зірки́,
гори́ть в душі́ і не пита́й причи́ну …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Дружня рука