Серед зими, я хочу літа

Я  хочу,  потрапити  в  літо,
Між  хмар,  скрізь  блакить    й  сонця  світло,
І  теплий  промінь  пестить  землю,
Мов  ситом  розсівав  по  полю,
Ледь  злата  й  срібла,  має  вволю.

Я  хочу,  серед  зими,  в  літо,
Широке  поле  дивно  квітне,
Вражає  очі  кольорами,
Мов  мову  веде  з  небесами,
Свої    шукає  монограми.

Під  лісом  чую,  спів  джерельця,
Їх  кілька,      річка,  як  веселка,
Шляхи  показують    їй  зорі,
Загубляться  води  у  морі,
Воно  ж  так  ніжно  ласка  обрій,
Позве  до  мрій,  дарує  спокій.

Потрапити  хочу,  я    в  літо,
Де  стигне  пшениця  і  жито.
Вже  тут,  звучать  пісні  пташині,  
І  хлібом  пахне  по  хатині,
То  справжнє    щастя  господині,
Тож  зібрані  врожаї  гарні.

І,  як  в  дитинстві    в  букет  квітів,
Візьму  додому  -  краще  ліків,
Оті  ясноокі  волошки,
І  сонячні  білі  ромашки,
Краса  природи-  справжнє  диво.

Я  хочу,  потрапити  в  літо…
Де  кожну  квіточку  зігріту,
І  вже  обійму  й  приголублю,
Цей  світ  яскравий,  дуже  люблю,
Мені  здається,  що  я  в  раю.

Люблю,  блукати  разом  з  літом,
Тут  став-  красунчик,стрімкість  світла,
І  стражник  –  очерет,  як  вінком,
Сповив.  А  жабки,    у  облозі,
Втішаються  теплій  погоді,
І  рясці,  що  вітрець  гойдає,
А  поруч  верба  звеселяє,
Вона  й  захища  в  спекотні  дні.

Я  хочу,  потрапити  в  літо,
Де  пахощами  цвіт  налито,
В  саду  рідному,  а  бджілочки,
 Нектар  збирають  любуючись,
І  я,  радію,  буду  з  медом.

Закрию  очі,  поговію,
І  знову,  я  про  літо  мрію,
Плете,  тут  павучок  мережку,
Ясний  барвінок  вкриє  стежку,
Синенькі  очі  -    ніжить  блакить,
Душа  співає,  щаслива  мить.

Я  хочу,  потрапити  в  літо,
Втішатись  дивовижним  світом,
У  ліс  пройдусь  де  шелест  листя,
Й  повітря  свіже,  як  причастя,
Придасть  сили,  утішить  душу,
Натхнення  прийде,вірш  напишу,
Життя  земне,  в  ньому  опишу.

Я  хочу,  потрапити  в  літо,
Щоб  птахою,  мені    злетіти,
Туди,  до  неба,  де  веселка,
До  річки  гляне,  як  в  люстерко,
Й  земля  засяє,  вся  барвисто,
Прикрашена  срібним  намистом.

Пройдусь  по  росах  босонога,
А  далі  в  соняхах  дорога,
Як  завжди,  я  звернусь  до  Бога,
Медовим  запахом  уп`юся,
Із  вірою,  знов  помолюся,
Подякую  щиро,  за  цю  красу.

О  думи….думи…  моя  втіха  ,
Я  хочу,  серед  зими,  літа.


                                 15.01.2021р.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Ніна Незламна