Вже сонце хилиться до обрію поволі...
За день втомилося,лягає спочивать.
Вітер притих , вже не гуляє в полі,
І трави прохолодою бринять.
Он захід неба ,аж зарум'янився,
Барвами міниться , виграє...
В дзеркало ставочка задивився,
Де срібна хвиля чари роздає.
В очеретах промінчик загубився,
Голубить вербу , що схилилась до води
Палає захід ,наче запалився...
Кумкають жаби на усі лади.
А у селі так пахне прохолода,
Бо сонечко в колисочку лягло.
Від спеки дня звільнилася природа...
Вже літній вечір розпустив крило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904278
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 10.02.2021
автор: Калинонька