Я рано вранці намалюю чорні брови,
І по росяній ступатиму землі,
Нехай стрічають мене стежки калинові,
І розтануть зорі у своїй імлі.
Я рано вранці сяду у садку під небом,
Намалюю цей на аркуші пейзаж,
Нехай зеленими стають зів'ялі стебла,
І прекрасні квіти вквітнуть у колаж.
Я малюватиму усе, що вабить серце,
Ніжні хмарки і ромашок пелюстки,
Нехай прикрасить аркуш лісове озерце
Де за ним стелились вербові гілки.
Я намалюю трішки кращим все довкола,
Теплий вечір, що зібрав всіх за столом,
Нехай луна щаслива пісня колискова,
І наповнює серця людські добром.
Я намалюю промінь сонечка в блакиті,
Щоби він зігрів наземні душі всім,
Нехай любов'ю і добром вони налиті,
Та знаю сонце лиш на аркуші моїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Вікторія Павлюк