Вічність і мить

Буває  мить,  що  варта  і  життя,
А  є  життя,  яке  не  варте  й  миті,
Одне  не  варте  слова    співчуття,
Або  без  слова  може  вмить  згоріти.
Не  можу  я  корити  чи  судити
Бо  хто  я  тут,  можливо  навіть  гірша,
Я  вмію  також  серце  запалити,
А  можу  бути  льоду  холодніша.
Випробування  ці  хтось  нам  дає:
На  людяність  екзамен,  чи  на  "вшивість",
Відразу  видно,  хто  і  що    з  нас  є,
Хоч  в  кожного  своя  є  "справедливість".
Так  і  минаєм  -  Вічність  спопелить:
Забудуть  нас  чи  будуть  пам"ятати?
Один  життя  з  нас  віддає  за  мить,
Чиєсь  за  мить  -  хтось  вміє  зіпсувати.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: синяк