Я інколи думаю: "Може завЕсти собаку?"
Хоча розумію і так це життя не просте,
Від друга такого ніколи не будеш ти плакать,
Собака не зрадить, бо дружба для неї - святе.
І очі собаки про відданість мовчки говорять,
Поглянувши в них, не почуєш брехливих тирад,
Залишиться другом назавжди в біді він і в горі,
І як було б добе, коли й між людьми було так.
Хтось скаже: "Ну що з неї взяти - тварина",
Не вимовить слова, не виллєш їй душу в журбі"
А що не стрічали, ви гірше собаки - людину...?
Кого обирати вірішувать вам вже тоді.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: синяк