Зима, мороз, вітер та сніг,
Ніби в природі йде змагання,
Сидів самотній чоловік,
Здалось, втомився від чекання.
Чи то самотність допекла,
Душа шукала рідну душу,
Чи сам тут поміж хвиль життя,
Не може вибратись на сушу?
Можливо, звик уже давно,
Чекав, чекав, а що чекання?
Навпроти світиться вікно,
За ним хтось тішиться коханням,
Там руки і серця разом,
Там подих завмирає в грудях,
Його вікно давним-давно,
Не світить, що чекати буде?
Між ліхтарями серпантин,
З сніжинок падав десь у вічність,
Чому ж під небом сам один,
Самотність - щастя чи трагічність?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: синяк