Погадаю на ромашці,
Де моє блукає щастя,
Як мені його знайти:
Квітко, про це знаєш ти?
Та мовчить ромашка біла,
Чи сказати не схотіла,
Всі її про це питають,
Неземне якесь шукають.
Я задумалась на мить:
Вона справжня - їй болить,
І чому це їй страждати:
Бо я щось бажаю знати?
Щастя в кожного своє,
Воно завжди поруч є:
Ранок сонячно сміється,
Дощик за віконцем ллється,
З чаєм он парує чашка:
Ти пробач мені, ромашко.
Як посміла сумніватись,
Про своє в тебе питати.
День новий настав і вмить,
Щастя поруч вже стоїть.
Пелюсток не стала рвати:
Як могла не помічати?
Щастя тут - у кожнім дні:
Посміхається мені,
І знайти його не важко,
Щастя - навіть ця ромашка.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: синяк