Соколики... Синочки... Вояки!
В очах дитяча посмішка застигла,
Розпочалась тільки життєва битва:
А ви вже Ангелами в небо - навіки.
І як без вас настане знову день,
Невже і сонце зійде так як вчора?
В снігах земля, що сива стала з горя,
Нема крім "Плине кача" в нас пісень.
Чи це сльозами з неба - біль снігів,
Скільки тих сліз на ці холодні труни?
А ви такі в них молоді та юні,
Та прийде кара ще на ворогів.
Неньці-Землі болить ваш кожен хрест,
В яких словах біль рідних передати?
Сьогодні теж чиясь ридає мати...
О, Господи, Твій справедливий перст.
Вклоняємось ми низько до землі,
Пробачте, вберегти вас не зуміли,
Ви в полум"ї війни життя спалили,
Забути подвиг цей не вправі всі - живі.
Галина Грицина.
ЗНОВУ СТРАШНА ЗВІСТКА ПРО СМЕРТЬ. ВОНИ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИЛИСЯ МОЛОДИМИ: НАЗАРІЙ ПОЛІЩУК ТА ОЛЕКСІЙ ПІДВЕЗЕННИЙ. СЛАВА І ВІЧНА НАША ПАМ"ЯТЬ , ВАМ ГЕРОЇ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: синяк